📍Гадаю, що більшість, хто підписаний на мене, давно бачили чималу кількість історій про біг та підготовку до пів марафонів та марафонів. Зокрема, цієї весни я планував пробігти пів марафон: тож у січні, лютому та першій половині березня я знаходив у собі сили, незважаючи на погоду, виходити на тренування 2–3 рази в тиждень на різні типи бігу. А щоб тримати тіло у тонусі раз на тиждень займався у залі (якби не карантин, то ви б уже рахували кубики на моєму пресі)😁💪🏻
⠀
Коли через карантин, на жаль, скасували забіг, а пізніше ще й відвідування парків, я припинив бігати. А як інакше? Натомість, почав займатися йогою — давно хотів почати, але завжди бракувало самодисципліни. Але й коли? Завдяки карантину тепер я регулярно займаюся 3–4 дні на тиждень і навіть планую залишити це в якості ранкової руханки надалі. Але поки не знаю, як це вміщу у свою звичну ранкову рутину після карантину.
До речі, парки вже відвідувати дозволили, тому скоро зможете побачити, як я бігатиму у Маріїнці 🏃🏼
⠀
📍Я люблю ходити: для мене це час для музики, подкастів про різні трендові та робочі штуки, коротких розмов з рідними та друзями, або навіть роздумів наодинці. До карантину була ціль у 8000 кроків на день, і це не враховуючи біг. Для реалізації цілі зазвичай потрібно було дійти пішки на роботу, повернутися назад, та ще й прогулятися до Маріїнського парку (або сходити на побачення😁)
⠀
Але зараз довелося підзабити на це (якщо що, я про ціль, а не про побачення). Дім, супермаркет, аптека, Нова пошта — тепер мої основні розваги. Хоча не все так погано: натомість з’явилася маленька звичка ходити на латте у Blur Сoffee разом із Катериною та короткі прогулянки по кварталу (буває до 6000 кроків на день!)☕️
⠀
📍А от окремої уваги заслуговує прочитання книг — їх в рази побільшало. Із Катею читаємо один одному книги, зокрема, я завершую прочитання “Ненасильницька комунікація” Маршала Розенберга.
⠀
⠀
📍Багато позитивних змін відбулося у моєму раціоні харчування. Думаю, хто-хто, а ви це помітили 😁 Сказати, що став більше вдома готувати, — це нічого не сказати, бо тепер харчуюся тільки вдома. Став більше експериментувати з їжею та сервіруванням столу — насправді це додає особливої атмосфери. Пробували?
⠀
До карантину в основному я харчувався бізнес-ланчами і забігав на десерти у кафешки, а вдома готував здебільшого сніданок. Правда, у кулінарному батлі я програю Каті, бо порівняно з нею, я готую примітивніші страви🤷🏻♀️ тому, ще один плюс карантину — це її смачні основні страви та десерти. Хоча на початку нашого спілкування вона казала, що майже не готує… Безумовно, краще так, ніж навпаки 😂
⠀
📍Завдяки карантину у мене з’явився перший досвід роботи “remote”: зустрічі у переговорних кімнатах замінили дзвінки; зникли розмови із колегами за кавою та обідом — але ж як цього не вистачає! Все-таки на особистих зустрічах краще розумієш настрої людей. По моїх відчуттях, усі працюють більше (я теж, якщо що), ніж протягом буднього дня у офісі. Гадаю, це через те, що приватний простір і робота стають одним цілим.
⠀
📍Також карантин змусив мене по-іншому подивитися на вебінари не тільки в плані робочих питань, а й поза роботою. Якщо ви почали за мене хвилюватися, я не став інфоциганом. Маю на увазі мій недавній виступ на вебінарі щодо особливостей роботи продакт-менеджерів. Я вперше спробував себе в ролі онлайн-спікера, і вже 21 травня (хвилинка реклами!) буде мій наступний вебінар на тему «Сustomer development».
⠀
📍Багато хобі довелось поставити на паузу. Наприклад, футзал та лінді-хоп. Натомість під час карантину стало більше часу для реалізації перших кроків невеликої мрії — зіграти свій перший концерт на гітарі для друзів.
⠀
📍Завдяки карантину стало більше телефонних розмов із рідними та друзями. Зрештою, мій День народження пройшов через Zoom-конференцію, що було дуже незвично. Добре, що хоч торт був справжній, а не на картинці :) Але була і позитивна сторона — я зміг побачити своїх друзів з різних міст, що не може не радувати!
